ПЛАН

1. Поняття та зміст бюджетного процесу

2. Учасники бюджетного процесу

1. Поняття та зміст бюджетного процесу

За допомогою саме процесуальних норм бюджетного права держава ретельно регламентує порядок отримання доходів, їх розподіл між різними бюджетами та використання. Такі норми відзначаються тимчасовим характером. Кожен бюджет проходить свій цикл: складання прогнозних показників, основних напрямків бюджетної політики на запланований рік, на їх підставі — проекту бюджету та проекту закону про Державний бюджет, розгляд проекту Верховною Радою України в трьох читаннях, затвердження закону про бюджет. З початком планованого бюджетного періоду починається виконання бюджету та триває до 31 грудня, а вже після закінчення бюджетного року починається стадія складання, розгляду та затвердження звіту про виконання бюджету. Тільки після прийняття Верховною Радою України чи відповідною місцевою радою рішення щодо звіту про виконання бюджету, цикл за одним бюджетом вважається закінченим. Тобто, бюджетний цикл, на відміну від бюджетного періоду, який дорівнює календарному року, триває близько трьох років.

Стаття 2 БК України визначає поняття бюджетного процесу як регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Відповідно до ст. 19 БК України весь бюджетний процес поділяється на відповідні етапи діяльності — стадії, а саме:

1. Складання проектів бюджетів.

Право складання проекту бюджетів належить лише органам виконавчої влади. Кабінет Міністрів розробляє проект закону про Державний бюджет України. Відповідальним за підготовку проекту є міністр фінансів України, який на підставі основних макропоказників економічного та соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету в поточному бюджетному періоді визначає загальний рівень доходів та видатків бюджету, прогнозує обсяги фінансування бюджету з метою надання пропозицій до проекту Державного бюджету України.

На основі аналізу й оцінки таких показників Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період не пізніше, ніж за три дні до початку парламентських слухань з питань бюджетної політики.

Національний банк України до 1 квітня готує та подає до Верховної Ради України й Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної політики й проект свого кошторису на наступний рік.

За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Відповідно до Основних напрямків бюджетної політики, Кабінет Міністрів України організовує розроблення проекту Державного бюджету.

Метою підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету Міністерство фінансів України розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. Після цього Міністерство фінансів України аналізує отримані від головних розпорядників запити й пропозиції щодо обсягу видатків, визначає їх відповідність Основним напрямкам бюджетної політики та готує проект закону про Державний бюджет України, який подає на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет та подає його до Верховної Ради України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

Організація підготовки місцевих бюджетів належить до відання Ради Міністрів АРК і органів виконавчої влади відповідних рад. Міністерство фінансів України доводить до місцевих органів влади розрахунки прогнозованих обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їхнього визначення та інші показники, необхідні для підготовки проектів місцевих бюджетів.

Виконавчі органи АРК, місцеві державні адміністрації та інші місцеві органи виконавчої влади на підставі доведеної інформації розробляють прогнозовані показники економічного й соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, які є основою для складання проектів місцевих бюджетів. Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії відповідної ради схвалює Рада Міністрів АРК, місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.

2. Розгляд та прийняття закону про державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.

Не пізніше, ніж через п’ять днів після подання КМУ проекту закону про Державний бюджет до Верховної Ради, міністр фінансів України представляє його на пленарному засіданні Верховної Ради України. Комітет Верховної Ради з питань бюджету аналізує його щодо відповідності нормам БК України, Основного напряму бюджетної політики на наступний бюджетний період, а також пропозиціям Верховної Ради до Основних напрямків. У разі невідповідності проекту закону про Державний бюджет зазначеним нормам Верховна Рада України може прийняти мотивоване рішення щодо його відхилення. В цьому випадку КМУ протягом тижня має доопрацювати його та подати на повторний розгляд до Верховної Ради України з обґрунтуванням внесених змін.

Після прийняття до розгляду поданого проекту не пізніше 1 жовтня проект закону про Державний бюджет розглядається народними депутатами, комітетами, фракціями, групами Верховної Ради України, які формулюють свої пропозиції та подають їх до Комітету Верховної Ради з питань бюджету та призначають своїх представників для роботи в Комітеті.

Надані пропозиції мають бути розглянуті Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету не пізніше 15 жовтня. Результатом такого розгляду є Висновок і пропозиції щодо проекту закону й таблиці пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи, які пропонують підтримати або відхилити.

Перше читання проекту закону про Державний бюджет має відбутися до 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект був відправлений на доопрацювання в КМУ). Його починають із доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету про Висновки й пропозиції до проекту закону про Державний бюджет, після чого відбувається голосування. Затвердження рішення Верховною Радою України щодо Висновків вважають прийняття проекту закону про Державний бюджет у першому читанні, а схвалені Висновки набувають статусу Бюджетних Висновків Верховної Ради України та мають бути враховані КМУ під час підготовки проекту до другого читання.

Друге читання (3 (8) листопада) розпочинається із доповіді міністра фінансів України щодо доопрацьованного проекту. Під час другого читання затверджуються загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету з подальшим постатейним голосуванням, обсяг міжбюджетних трансфертів. Інші статті проекту, які не були прийняті в другому читанні, переносять на розгляд у третьому читанні.

Третє читання повинне відбутися не пізніше 25 листопада року, що передує плановому. На цьому засіданні проводять голосування щодо статтей, не прийнятих у попередньому читанні, та щодо проекту загалом. Закон про Державний бюджет має бути прийнятий Верховною Радою України до грудня року, що передує плановому.

Після офіційного опублікування Закону про Державний бюджет України не пізніше ніж у двотижневий термін рішенням Верховної Ради АРК затверджується бюджет АРК, рішеннями відповідних рад — бюджети обласні, районні, міські (м. Києва та Севастополя), міст республіканського та обласного значення. Далі, також не пізніше ніж у двотижневий термін, затверджуються бюджети міст районного значення, районів у містах, селищні та сільські.

3. Виконання бюджету, в тому числі за необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети.

Відповідно до ст. 115 Конституції України і ст. 42 БК України КМУ забезпечує виконання Державного бюджету. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію й управління процесом виконання Державного бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів.

Державний і місцевий бюджети виконують за відповідними розписами. Бюджетний розпис — це документ, у якому встановлений розподіл доходів і фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації. Державний бюджет України виконують за розписом, який затверджує міністр фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності закону про Державний бюджет. До затвердження розпису міністром фінансів України затверджується тимчасовий розпис на відповідний період.

Розписи місцевих бюджетів складають фінансові управління на місцях і затверджують відповідні керівники місцевого фінансового органу.

Бюджетні розписи складають відповідно до загального й спеціального фондів бюджету, в розрізі головних розпорядників коштів. Своєю чергою, бюджетні розписи поділяють на річні, квартальні та місячні. Затверджені розписи передають Державному казначейству та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Державне казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження розпису доводить головним розпорядникам витяг із розпису, що є підставою для підготовки та затвердження кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів.

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів, яка передбачає здійснення органами Державного казначейства України:

• операцій з коштами всіх бюджетів;

• розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

• контролю бюджетних повноважень під час зарахування надходжень, прийняття зобов’язань, проведення платежів;

• бухгалтерського обліку й складання звітності про виконання бюджетів.

Таким чином, казначейська система виконання бюджету означає зведення всіх коштів бюджетів усіх рівнів на єдиному рахунку, який відкривають на ім’я органів Державного казначейства в установах уповноважених банків.

4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Згідно зі ст. 58 БК України, зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету здійснює Державне казначейство України. Розпорядники бюджетних коштів, відповідно до Єдиної методики звітності, складають і подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими законодавством. Розрізняють щомісячні, щоквартальні та щорічний звіти.

Річний звіт, який КМУ подає до Верховної Ради України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, містить такі частини:

1) звіт про фінансовий стан Державного бюджету;

2) звіт про виконання Державного бюджету;

3) звіт про рух коштів;

4) інформацію про виконання захищених статей видатків Державного бюджету;

5) звіт про бюджетну заборгованість;

6) звіт про використання коштів резервного фонду;

7) інформацію про стан державного боргу;

8) звіт про кредити й операції, що стосуються державних гарантійних зобов’язань;

9) зведені показники звітів про виконання бюджетів;

10) інформацію про виконання місцевих бюджетів;

11) іншу інформацію, визнану КМУ потрібною для пояснення звіту.

Рахункова палата розглядає Річний звіт й готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету. Після цього Верховна Рада України розглядає звіт і приймає рішення за результатами обговорення.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль, аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

Законодавство чітко закріплює строки та порядок проходження кожної зі стадій бюджетного процесу. Дотримання строків формування та виконання бюджетів є необхідним для безперервного функціонування держави та органів місцевого самоврядування.

2. Учасники бюджетного процесу

До учасників бюджетного процесу належать:

1. Верховна Рада України, яка затверджує Основні напрямки бюджетної політики, на основі чого складається проект бюджету, розглядає проект бюджету та проект закону про державний бюджет, затверджує його. На стадії виконання бюджету контролює та вносить зміни, доповнення до Закону про Державний бюджет. На заключній стадії розглядає звіт щодо виконання державного бюджету та, в разі згоди, затверджує його. Верховній Раді України протягом всіх стадій бюджетного процесу допомагають всі її комітети, насамперед профільні, — Комітет з питань бюджету та Комітет з питань фінансової та банківської діяльності.

2. Рахункова палата, до основних функцій якої належать:

• контроль за виконанням законів України та постанов з фінансових питань, що були прийняті ВРУ, за фінансуванням загальнодержавних програм, виконанням державного бюджету України;

• контроль за своєчасним та повним надходженням доходів до державного бюджету, за квартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників, а також за видатками щодо обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргу України;

• перевірка в межах компетенції кошторисів видатків, які пов’язані з діяльністю ВРУ, апарата ПУ та КМУ;

• контроль за витрачанням коштів державними бюджетними установами та організаціями, які здійснюють свою діяльність за межами України;

• контроль за використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів в частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади щодо доходів та видатків (ст. 98 Конституції України, Висновки Конституційного Суду України від 21 грудня 2000 р., № 4-в/2000).

3. Президент України як голова держави відповідно до статей 96, 106 Конституції України, визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики, на яких ґрунтується бюджетна політика загалом.

До суб’єктів бюджетного процесу належать:

1. Органи виконавчої влади (органи місцевого самоврядування, фінансові органи та органи фінансового контролю, органи, які сприяють збору доходів та всіх обов’язкових платежів — органи державної податкової служби, митної служби та ін.).

2. Державні позабюджетні фонди (створюються компетентними органами та використовуються тільки за цільовим призначенням, наприклад, Пенсійний фонд України, Фонди соціального страхування та ін.).

3. Розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету).

4. Бюджетні установи, державні та муніципальні установи, інші одержувачі бюджетних коштів.

5. Банківські установи.

6. Органи державного фінансового контролю.

Слід зауважити, що основним принципом діяльності суб’єктів бюджетних правовідносин є забезпечення дотримання публічного фінансового інтересу та соціальна спрямованість бюджетних повноважень.